Ендометріоз

Ендометріоз — це хронічне захворювання, при якому клітини ендометрію (внутрішнього шару матки) починають рости поза її межами. Такі клітини можуть з’являтися на яєчниках, маткових трубах, очеревині малого таза, сечовому міхурі чи навіть кишечнику. Попри те, що вони знаходяться не у матці, ці клітини реагують на гормональні зміни під час менструального циклу, що викликає біль, запалення та спайкові процеси.

Види ендометріозу

Фахівці розрізняють:

Внутрішній ендометріоз (аденоміоз) — коли ендометрій проростає у м’язовий шар матки.
Зовнішній ендометріоз — коли клітини ендометрію ростуть поза межами матки, наприклад, на яєчниках чи очеревині.

Обидві форми можуть поєднуватися, що ускладнює перебіг захворювання та його діагностику.

Чому виникає ендометріоз?

Точні причини розвитку ендометріозу досі досліджуються. Проте існує кілька основних теорій:

Гормональні порушення, які призводять до надмірного росту ендометрію.
Імунні збої, коли організм не розпізнає клітини ендометрію як «чужі».
Генетична схильність — якщо в роду був ендометріоз, ризик підвищується.
Ретроградна менструація — коли частина менструальної крові разом із клітинами ендометрію потрапляє у черевну порожнину.

Це гормонозалежний запальний процес, який може прогресувати без лікування та спричиняти утворення спайок у малому тазі.

Основні симптоми ендометріозу

Ознаки захворювання можуть бути різними, але найчастіше спостерігаються:

сильні болі під час менструації (іноді — нестерпні);
хронічний ниючий біль унизу живота;
дискомфорт або біль під час інтимної близькості;
труднощі із зачаттям або безпліддя;
біль при сечовипусканні чи дефекації, особливо під час менструації;
рясні або тривалі менструації.

Якщо біль стає постійним, а менструації — виснажливими, варто звернутися до лікаря.

Як діагностують ендометріоз?

Підозра на ендометріоз виникає на основі скарг, гінекологічного огляду та детального анамнезу. Для підтвердження діагнозу використовують:

ультразвукове дослідження (УЗД) — ефективний метод, особливо при ураженні яєчників;
МРТ допомагає оцінити, де саме і наскільки поширився процес;
діагностичну лапароскопію — «золотий стандарт» у діагностиці, що дозволяє одночасно виявити і видалити вогнища ендометріозу.

Лікування ендометріозу

Тактика лікування залежить від форми, ступеня захворювання, віку та репродуктивних планів жінки. Можливі варіанти:

Консервативне лікування — гормональна терапія для зменшення активності ендометрію, зняття болю і запалення.
Хірургічне лікування — лапароскопічне видалення вогнищ ендометріозу при неефективності медикаментозної терапії або при безплідді.
Іноді застосовується комбінований підхід — спочатку хірургія, потім гормональна підтримка, щоб попередити рецидив.

Чому важливо не відкладати візит до лікаря?

Ендометріоз не зникає сам по собі. Без лікування він може викликати хронічний біль, спайки, порушення функції органів малого таза та безпліддя. Рання діагностика дозволяє зупинити розвиток процесу, покращити якість життя і зберегти репродуктивне здоров’я.

Ендометріоз — це стан, який потребує уваги, делікатного підходу та співпраці з досвідченим гінекологом. Своєчасне лікування допоможе повернути комфорт, полегшити симптоми й знову відчути радість повноцінного життя.