Імунозапальне захворювання, при якому уражаються ниркові клубочки, гломерули, отримало назву гломерулонефрит. Якщо хворобу не лікувати, різко підвищується ризик розвитку такого серйозного ускладнення, як хронічна ниркова недостатність. Необхідність гемодіалізу та трансплантації нирок найчастіше виникає у пацієнтів, що мають ускладнення внаслідок гломерулонефриту.
Хвороба діагностується у пацієнтів різного віку обох статей, однак частіше з цією проблемою стикаються діти від 5 до 12 років і молоді чоловіки (до 40 років).
Гломерулонефрит буває первинним (розвивається як самостійне захворювання) і вторинним (виникає на тлі системних імунозапальних хвороб). Крім гломерул, запалення може зачепити міжклітинну ниркову тканину і ниркові канальці.
За характером перебігу хвороби лікарі розрізняють:
У медичній практиці також зустрічаються злоякісні (швидкопрогресуючі) форми гломерулонефриту, які погано піддаються лікуванню. Лабораторні дослідження сечі показали існування латентної форми, що протікає практично без симптомів, — у таких випадках пацієнт не отримує лікування, і запалення зазвичай переходить у хронічну форму.
Серед основних факторів, що провокують захворювання, фахівці називають інфекції і порушення в роботі імунної системи, що виникли після перенесеної інфекції. Гломерулонефрит може розвинутися при ураженні вірусами (після грипу, герпесу, краснухи, вітрянки) або патогенними мікроорганізмами, особливо стрептококами (після ангіни, скарлатини, туберкульозу).
Гострий гломерулонефрит дає про себе знати через 1-3 тижні після перенесеної інфекції, що стала каталізатором запалення. Фахівці ділять всі ознаки на ниркові і позаниркові. До загальних (позаниркових) симптомів відносяться:
Основні специфічні (ниркові) ознаки гломерулонефриту:
Діагноз у центрі «Ваш Доктор» ставиться на підставі комплексного обстеження, що включає опитування і огляд пацієнта, вивчення результатів лабораторних аналізів і інструментального дослідження. Уролог (нефролог) направляє хворого на аналіз сечі, а також загальний і біохімічний аналіз крові. Рекомендовано УЗД нирок, при необхідності проводяться ревмопроби. Додатково може бути показаний огляд у кардіолога, інфекціоніста, ревматолога, отоларинголога і інших фахівців.
Терапія гломерулонефриту проводиться в стаціонарі. Комплекс лікувальних заходів для кожного пацієнта підбирається індивідуально і може включати симптоматичне і протизапальне лікування, корекцію імунітету, антибактеріальну терапію. Обов'язковою умовою для одужання є дотримання вимог щодо постільного режиму і харчування (призначається безсольова дієта). Симптоми хвороби зазвичай проходять через 2-3 тижні, для повного одужання потрібно до 3 місяців.
