Інсулінорезистентність

Інсулінорезистентність — це стан, при якому клітини організму втрачають чутливість до інсуліну — гормону, що відповідає за регуляцію рівня глюкози в крові. У результаті інсулін виробляється, але не може ефективно виконувати свою функцію, що призводить до підвищення рівня цукру в крові та порушення обміну речовин.

Інсулінорезистентність є ключовою ланкою розвитку багатьох метаболічних і гормональних порушень.

Чому виникає інсулінорезистентність?

Розвиток інсулінорезистентності пов’язаний із поєднанням генетичних, гормональних і поведінкових факторів. Найпоширеніші причини:

надмірна маса тіла, особливо абдомінальне ожиріння;
малорухливий спосіб життя;
хронічне переїдання, надлишок швидких вуглеводів у раціоні;
гормональні порушення;
синдром полікістозних яєчників;
хронічний стрес;
спадкова схильність.

Хто знаходиться в групі ризику?

Інсулінорезистентність частіше виявляють у:

людей із надмірною масою тіла;
жінок із порушеннями менструального циклу;
пацієнтів із СПКЯ;
осіб із сімейною історією цукрового діабету;
людей із артеріальною гіпертензією та порушеннями ліпідного обміну.

Як проявляється інсулінорезистентність?

На ранніх етапах стан може тривалий час протікати без виражених симптомів. Згодом можуть з’являтися:

постійна втома;
підвищений апетит, особливо до солодкого;
труднощі зі зниженням маси тіла;
коливання рівня глюкози;
сонливість після їжі;
порушення менструального циклу;
посилений ріст волосся або акне у жінок.

Чим небезпечна інсулінорезистентність?

Без корекції інсулінорезистентність може призводити до розвитку серйозних ускладнень:

цукрового діабету 2 типу;
метаболічного синдрому;
серцево-судинних захворювань;
жирової хвороби печінки;
гормональних порушень і безпліддя.

Саме тому раннє виявлення цього стану має принципове значення.

Діагностика інсулінорезистентності

Для оцінки інсулінорезистентності використовують:

визначення рівня глюкози та інсуліну натще;
розрахунок індексу HOMA-IR;
оцінку ліпідного профілю;
аналіз клінічних симптомів та факторів ризику.

Комплексний підхід дозволяє виявити порушення ще до розвитку діабету.

Лікування інсулінорезистентності

Основою лікування є зміна способу життя. За потреби може застосовуватися медикаментозна корекція. Лікування включає:

нормалізацію маси тіла;
корекцію харчування;
регулярну фізичну активність;
зниження рівня стресу;
медикаментозну терапію за показаннями.

Тактика лікування підбирається індивідуально з урахуванням супутніх станів.

Профілактика інсулінорезистентності

Для зниження ризику розвитку інсулінорезистентності рекомендовано:

дотримуватися збалансованого харчування;
підтримувати фізичну активність;
контролювати масу тіла;
регулярно проходити профілактичні обстеження;
своєчасно коригувати гормональні порушення.

Коли варто звернутися до лікаря?

Консультація спеціаліста необхідна, якщо:

є труднощі зі зниженням маси тіла;
спостерігаються порушення вуглеводного обміну;
наявні гормональні збої;
є спадкова схильність до цукрового діабету.

Інсулінорезистентність — це не вирок, а сигнал організму про необхідність змін. Своєчасна діагностика та комплексний підхід дозволяють запобігти серйозним ускладненням і зберегти здоров’я на довгі роки.