Вагінізм
Вагінізм — це стан, при якому відбувається мимовільне, неконтрольоване напруження м’язів входу в інтимну зону у відповідь на спробу проникнення. Через це статевий акт стає неможливим або дуже болісним. Вагінізм не пов’язаний із бажанням жінки чи її «готовністю» — це реальна фізіологічна реакція, яку неможливо контролювати силою волі.
Цей стан може виникати у будь-якому віці й значно впливає на якість життя, інтимні стосунки та психологічний комфорт.
Основні симптоми вагінізму
- різке, мимовільне стискання м’язів при спробі проникнення;
- сильний біль під час статевого акту;
- дискомфорт або напруження навіть при спробі гінекологічного огляду чи введенні тампона;
- страх болю, очікування невдачі під час інтимного контакту;
- іноді супутні спазми або біль унизу живота.
Чому виникає вагінізм
Причини можуть бути різними, а часто — поєднаними:
Фізичні фактори
- хронічний біль у інтимній зоні (наприклад, при вульводинії);
- попередні травматичні втручання або болючі медичні процедури;
- інфекції, запальні стани, виражений дискомфорт під час статевого життя;
- гормональні зміни, що викликають сухість.
Психологічні фактори
- страх болю, негативний перший сексуальний досвід;
- тривожність, стрес, пережиті травматичні події;
- надмірна напруга, пов’язана з очікуванням статевого акту.
Соціальні та емоційні причини
- виховання з жорсткими обмеженнями у прояві сексуальності;
- конфлікти у стосунках;
- низька сексуальна обізнаність.
Типи вагінізму
Первинний — коли проникнення ніколи не було можливим.
Вторинний — виникає після періоду нормального статевого життя, часто на тлі фізичних чи психологічних факторів.
Як діагностують вагінізм
Лікар-гінеколог проводить делікатний збір анамнезу та огляд (часто — з використанням мінімального втручання). За потреби залучаються суміжні спеціалісти: психолог, сексолог, фізичний терапевт.
Лікування вагінізму
Лікування комплексне та дуже ефективне за умови правильного підходу:
- робота з лікарем і поступова адаптація до оглядів;
- фізична терапія тазового дна (релаксація, навчання контролю м’язів);
- психотерапія — для роботи зі страхом, тривогою чи травматичним досвідом;
- використання дилататорів різних розмірів для поступового зниження чутливості та напруги;
- навчання технікам розслаблення, дихальним практикам;
- робота з партнером, навчання безпечним і комфортним інтимним практикам.
Більшість жінок повністю позбавляються симптомів вагінізму при грамотному комплексному лікуванні.
