Гіпертиреоз

Гіпертиреоз (тиреотоксикоз) — це хронічне або гостре ендокринне захворювання, що розвивається внаслідок надмірної активності щиподібної залози та патологічно підвищеного синтезу її гормонів у кров. Патологія має системний рецидивуючий перебіг і супроводжується руйнуванням нормального обміну речовин, різким прискоренням усіх обмінних процесів та зміною рельєфу тканин через прискорений катаболізм (розпад білків та жирів). Захворювання розвивається поступово, але за відсутності терапії може призводити до болю, серйозного обмеження рухливості, виснаження м'язів та хронічної деформації неврологічних і серцево-судинних функцій.

Найчастіше гіпертиреоз викликає виражені дистрофічні зміни у сполучній тканині та загальному ендокринному обміні. Патологія є однією з найпоширеніших причин хронічного болю в серці, тремору, дискомфорту та тривалого зниження працездатності у дорослому віці.

Чому виникає гіпертиреоз?

Основною причиною гіпертиреозу є автоімунне ураження тканин або поява автономних новоутворень у залозі. До розвитку захворювання та хронічних ускладнень можуть призводити:

аутоімунні процеси (дифузний токсичний зоб), що змушують клітини залози працювати надмірно;
надмірне навантаження на ендокринну систему через безконтрольний прийом препаратів йоду або гормонів щитоподібної залози;
наявність функціональних аденом або токсичного багатовузлового зобу;
перенесені гострі запальні процеси (підгострий тиреоїдит) на початкових стадіях;
порушення місцевого кровообігу, іннервації та лімфотоку в шийно-комірцевій зоні;
хронічний психоемоційний стрес, що деформує регуляцію нервової та ендокринної систем;
малорухливий спосіб життя або різкі порушення постави, що погіршують мікроциркуляцію в органах шиї.

З часом тканини організму втрачають еластичність та здатність амортизувати внутрішній тиск, оскільки через надлишок гормонів посилюється розпад м'язового білка, а рухи в суглобах та хребті стають болючими.

Хто входить до групи ризику?

Ризик швидкого розвитку та прогресування гіпертиреозу підвищується у:

жінок репродуктивного та старшого віку (від 20 до 50 років);
осіб із сімейною спадковістю щодо автоімунних патологій щитоподібної залози;
людей із супутніми ендокринними збоями або аутоімунними хворобами;
пацієнтів після перенесених психічних або фізичних травм у ділянці шиї;
осіб, які безконтрольно приймають великі дози біодобавок із йодом;
людей із малорухливим способом життя та хронічним виснаженням нервової системи.

Як проявляється гіпертиреоз?

Найчастіше надмірна функція щитоподібної залози супроводжується такими проявами:

інтенсивним болем та слабкістю у м'язах кінцівок (тиреотоксична міопатія) при звичайних рухах;
хрустом та дискомфортом у великих суглобах через прискорене вимивання кальцію з кісток;
вираженою скутістю, тремором рук та тахікардією (прискореним пульсом) після відпочинку;
обмеженням рухливості через постійне відчуття жару, пітливість та прогресуючу втрату ваги;
дискомфортом, відчуттям піску в очах (екзофтальм) та тривожністю при тривалому статичному навантаженні;
деформацією нігтів, витонченням шкіри та дифузним випадінням волосся на пізніх стадіях.

На відміну від звичайної нервозності, при гіпертиреозі симптоми супроводжуються постійним субфебрилітетом, а біль у м'язах та серцебиття різко посилюються саме під час фізичного навантаження.

Чим небезпечний гіпертиреоз?

Без лікування та своєчасної корекції гормонального фону гіпертиреоз може призводити до:

прогресуючого руйнування міокарда з розвитком фібриляції передсердь («тиреотоксичне серце»);
постійного больового синдрому в кістках та суглобах через розвиток тяжкого остеопорозу та переломів;
вираженого обмеження рухів, патологічної м'язової слабкості та виснаження (кахексії);
деформації зорового нерва та втрати зору при прогресуючій офтальмопатії;
хронічної втрати життєвої активності та небезпечного для життя тиреотоксичного кризу.

На пізніх стадіях захворювання, окрім консервативного медикаментозного пригнічення функції залози, виникає потреба у тривалій реабілітації серця, судин та відновленні щільності кісток.

Діагностика гіпертиреозу

Для підтвердження діагнозу та виявлення прихованих причин патології застосовуються:

ендокринологічний огляд, оцінка пульсу, артеріального тиску та ступеня тремору м'язів;
ультразвукове дослідження (УЗД) щитоподібної залози з доплерографією;
сцинтиграфія щитоподібної залози для визначення активності вузлів;
лабораторні аналізи (визначення рівня ТТГ, вільного Т3, вільного Т4);
визначення рівня антитіл до рецепторів ТТГ для підтвердження автоімунного характеру хвороби.

Рання діагностика дозволяє вчасно зупинити прогресування захворювання, попередити руйнування серцево-судинної системи та зберегти рухливість суглобів.

Лікування гіпертиреозу

Лікування спрямоване на зниження секреції гормонів, зменшення болю, підтримку рухливості тканин та уповільнення руйнування внутрішніх органів. Комплексна терапія включає:

медикаментозне лікування (прийом тиреостатиків для блокування синтезу гормонів, бета-блокатори для захисту серця);
фізичну реабілітацію (суворо дозовану, після нормалізації рівня гормонів);
лікувальну фізкультуру для м'якого відновлення м'язового тонусу та сили;
контроль маси тіла та збалансоване харчування з обмеженням йоду;
повне виключення надмірного фізичного навантаження та стресів у гострій фазі;
хірургічне лікування або терапію радіоактивним йодом за наявності чітких показань.

Схема лікування залежить від стадії захворювання та індивідуальних особлистей пацієнта.

Профілактика гіпертиреозу

Для зниження ризику розвитку захворювання та запобігання рецидивам важливо:

уникати безконтрольного вживання йодовмісних препаратів та біодобавок;
регулярно рухатися, уникаючи виснажливих фізичних та психоемоційних перевантажень;
забезпечувати захист організму від тривалого сонячного опромінення;
зміцнювати нервову систему за допомогою збалансованого режиму праці та відпочинку;
контролювати поставу для запобігання порушенням кровообігу в ділянці шиї;
своєчасно лікувати автоімунні та запальні патології, проходити щорічний ендокринологічний скринінг.

Коли варто звернутися до ендокринолога?

Консультація лікаря рекомендована, якщо:

з’явився стійкий біль у м'язах кінцівок, різка слабкість при підйомі сходами або рухах;
ви відчуваєте постійне прискорене серцебиття та перебої в роботі серця навіть у спокої;
виникає хруст та дискомфорт у суглобах на тлі стрімкої втрати ваги при підвищеному апетиті;
біль у м'язах, пітливість та тремтіння рук посилюються після будь-якого фізичного навантаження;
є виражена ранкова скутість (відчуття тривоги з моменту пробудження, внутрішнє напруження);
структура шкіри, нігтів поступово деформується, з'явилося випинання очей чи припухлість на шиї.

Лікування гіпертиреозу в Кременчуці

Для профілактики розвитку важких серцевих ускладнень та швидкого усунення гормонального дисбалансу ендокринологи лікувально-діагностичного центру «Ваш Доктор» у Кременчуці проводять точну доказову діагностику та призначають сучасне консервативне лікування, що гарантує відновлення здоров'я та стабільності вашого організму без оперативного втручання.