Гіпотиреоз

Гіпотиреоз — це хронічне ендокринне захворювання, що розвивається внаслідок стійкого тривалого дефіциту гормонів щитоподібної залози в організмі або зниження їхнього біологічного ефекту на тканинному рівні. Патологія має системний перебіг і супроводжується руйнуванням нормального обміну речовин, вираженим сповільненням усіх метаболічних процесів та зміною рельєфу тканин через затримку рідини. Захворювання розвивається повільно, але за відсутності терапії може призводити до болю, серйозного обмеження рухливості, набряків суглобів та хронічної деформації неврологічних і серцево-судинних функцій.

Найчастіше гіпотиреоз уражає загальний енергетичний обмін, що призводить до дистрофічних змін у м'язах, сполучній тканині та шкірі. Патологія є однією з найпоширеніших причин хронічної втоми, дискомфорту та зниження працездатності у дорослому віці.

Чому виникає гіпотиреоз?

Основною причиною гіпотиреозу є первинне ураження тканин самої залози або порушення регуляторних механізмів гіпофіза. До розвитку захворювання та хронічних ускладнень можуть призводити:

  • аутоімунні процеси (хронічний аутоімунний тиреоїдит), що викликають поступове руйнування клітин залози;
  • надмірне навантаження на ендокринну систему через тривалий дефіцит або надлишок йоду;
  • наслідки хірургічних втручань на щитоподібній залозі або терапії радіоактивним йодом;
  • хронічний дефіцит незамінних мікроелементів (селену, заліза, цинку), необхідних для синтезу гормонів;
  • порушення місцевого кровообігу, лімфотоку та іннервації шийно-комірцевої зони;
  • супутні хронічні інфекції, важкі порушення обміну речовин та системні запальні процеси;
  • малорухливий спосіб життя та порушення постави, що посилюють тканинну гіпоксію та застійні явища в органах.

З часом тканини організму втрачають еластичність та здатність амортизувати фізичні навантаження, оскільки через брак гормонів уповільнюється синтез колагену, а рухи в суглобах і м'язах стають болючими.

Хто входить до групи ризику?

Ризик швидкого розвитку та прогресування гіпотиреозу підвищується у:

  • жінок старшого віку (після 40–50 років) у період гормональних перебувод;
  • осіб із надмірною масою тіла, ожирінням та вираженим метаболічним синдромом;
  • людей із супутніми автоімунними захворюваннями (цукровий діабет 1 типу, ревматоїдний артрит);
  • пацієнтів після перенесених травм або операцій у ділянці шиї;
  • людей, які проживають у регіонах із природним ендемічним дефіцитом йоду;
  • людей із малорухливим способом життя, що погіршує загальний метаболізм і роботу ендокринних осей.

Як проявляється гіпотиреоз?

Найчастіше зниження функції щитоподібної залози супроводжується такими проявами:

  • інтенсивним болем та слабкістю у м'язах (міопатія), швидкою втомлюваністю при мінімальних рухах;
  • хрустом, набряклістю та дискомфортом у великих суглобах через скупчення мукополісахаридів;
  • вираженою скутістю, важкістю у тілі та брадикардією (уповільненням пульсу) після відпочинку;
  • обмеженням рухливості та гнучкості кінцівок, схильністю до стійких щільних набряків;
  • дискомфортом, сонливістю та мерзлякуватістю при тривалому статичному або розумовому навантаженні;
  • деформацією шкіри (сухість, лущення) та випадінням волосся на пізніх стадіях.

На відміну від звичайного перевтомлення, при гіпотиреозі симптоми не зникають після тривалого сну, а біль у м'язах та набряклість тканин суттєво посилюються саме під час фізичного навантаження.

Чим небезпечний гіпотиреоз?

Без лікування та замісної терапії гіпотиреоз може призводити до:

  • прогресуючого руйнування міокарда, розвитку міокардіодистрофії та атеросклерозу судин;
  • постійного больного синдрому в суглобах та м'язах через хронічні дистрофічні зміни;
  • вираженого обмеження рухів, депресивних станів та зниження когнітивних функцій;
  • деформації обміну речовин з розвитком важких форм ожиріння, стійких до дієт;
  • хронічної втрати життєвої активності та, у вкрай важких випадках, розвитку гіпотиреоїдної коми.

На пізніх стадіях захворювання, окрім консервативного медикаментозного відновлення гормонального фону, виникає потреба у тривалій реабілітації серцево-судинної та опорно-рухової систем.

Діагностика гіпотиреозу

Для підтвердження діагнозу та виявлення прихованих причин патології застосовуються:

  • ендокринологічний огляд, оцінка стану шкіри, рефлексів та м'язового тонусу;
  • ультразвукове дослідження (УЗД) щитоподібної залози для оцінки її структури та об'єму;
  • МРТ або КТ ділянки турецького сідла (за показаннями для виключення патології гіпофіза);
  • лабораторні аналізи (визначення рівня ТТГ, вільного Т3 та вільного Т4);
  • визначення титру антитіл до ТПО та ТГ для підтвердження автоімунного характеру хвороби.

Рання діагностика дозволяє вчасно зупинити прогресування захворювання, попередити руйнування метаболічних зв’язків та зберегти працездатність організму.

Лікування гіпотиреозу

Лікування спрямоване на усунення гормонального дефіциту, зменшення болю, підтримку рухливості тканин та уповільнення руйнування метаболізму. Комплексна терапія включає:

  • медикаментозне лікування (індивідуально підібрана замісна терапія левотироксином);
  • фізичну реабілітацію та корекцію рухового режиму для стимуляції обміну речовин;
  • лікувальну фізкультуру для усунення набряків та покращення лімфотоку;
  • контроль маси тіла, збалансоване харчування з достатнім вмістом білка та мікроелементів;
  • зменшення надмірного фізичного навантаження в період підбору дози препарату;
  • фізіотерапевтичні методи відновлення загального тонусу організму за показаннями.

Схема лікування залежить від стадії захворювання та індивідуальних особливостей пацієнта.

Профілактика гіпотиреозу

Для зниження ризику розвитку захворювання та запобігання загостренням важливо:

  • підтримувати нормальну масу тіла та стежити за якістю щоденного раціону;
  • регулярно рухатися для забезпечення адекватного тканинного дихання та кровообігу;
  • забезпечувати фізіологічне надходження йоду та селену з їжею або профілактичними курсами;
  • уникати безконтрольного прийому препаратів, що впливають на функцію щитоподібної залози;
  • контролювати поставу для збереження нормальної іннервації та судинного тонусу шиї;
  • своєчасно лікувати запалення щитоподібної залози та проходити щорічні скринінги.

Коли варто звернутися до ендокринолога?

Консультація лікаря рекомендована, якщо:

  • з’явився стійкий біль у м'язах, постійна млявість та неминуча втомлюваність;
  • рухи тіла стали уповілені, виникла стійка схильність до набряків обличчя та кінцівок;
  • виникає хруст та дискомфорт у суглобах на тлі незрозумілого набору маси тіла;
  • набряклість та слабкість посилюються після мінімального фізичного навантаження;
  • є виражена ранкова скутість (важкість пробудження, апатія, мерзлякуватість);
  • структура шкіри та волосся поступово деформуються, з'явилася сухість ліктів.

Лікування гіпотиреозу в Кременчуці

Для профілактики розвитку важких метаболічних ускладнень та швидкого усунення гормонального дисбалансу ендокринологи лікувально-діагностичного центру «Ваш Доктор» у Кременчуці проводять точну доказову діагностику та призначають сучасне консервативне лікування, що гарантує відновлення здоров'я та життєвої енергії вашого організму без оперативного втручання.

Записаться на приём

Наші переваги
«Ваш Доктор» Більше 20 років досвіду
Більше 25 років досвіду
«Ваш Доктор» Бездоганна репутація
Бездоганна репутація
«Ваш Доктор» Висока кваліфікація фахівців
Висока кваліфікація фахівців
«Ваш Доктор» Доступні ціни
Доступні ціни
Потрібна консультація?
Зателефонуйте або запишіться на прийом онлайн
Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я